Круглий стіл «Монополізація аудиторського ринку України: приховані загрози».

Круглий стіл

«Монополізація аудиторського ринку України:

приховані загрози»

21 липня 2015 року в 13:00 в прес-центрі інформаційного агентства ЛігаБізнесІнформ відбувся круглий стіл на тему «Монополізація аудиторського ринку України: приховані загрози».

Учасники обговорили загрози державного регулювання галузі тапроблеми розвитку незалежного аудиту в Україні. Голова Аудиторської палати України, заслужений економіст України Іван Нестеренко, відкривши круглий стіл, наголосив: «Чи не вперше за всю історію незалежної України, професійна спільнота аудиторів стоїть на межі виживання». Така ситуація, на його думку, викликана не стільки складною економічною ситуацією в країні, скільки свавіллям чиновників.

Однією із загроз існування ринку незалежного аудиту учасники круглого столу визнали Постанову Кабінету Міністрів №390 «Деякі питання проведення аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки» від 4 червня 2015 р. (далі – Постанова №390), яка є дискримінаційною для більшості учасників ринку аудиторських послуг. Постанова №390 надає преференції окремим учасникам ринку через встановлення неадекватних вимог до аудиторських фірм. Так, відповідно до положень Постанови № 390 до проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки, вартість активів яких перевищує 2 млрд. грн., можуть залучатись аудиторські фірми, в яких, зокрема, щорічний дохід за останні три роки становив не менше як 30 млн. грн., а в аудиторській фірмі має працювати мінімум 100 осіб, які безпосередньо залучені до аудиторської діяльності. Член Аудиторської палати України, голова Комісії АПУ з питань правового забезпечення аудиторської діяльності, заслужений економіст України Тетяна Лавренова відзначила, що подібні розмиті вимоги дозволяють враховувати також увесь технічний персонал, включаючи, прибиральників, діяльність яких також безпосередньо впливає на кінцевий результат. У той час як Кабмін вимагає аби в аудиторській фірмі працювало лише від 5 сертифікованих аудиторів, що надзвичайно мало для перевірки найбільших державних підприємств.

Олександр Кірш, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики підтримав думку щодо дискримінаційного характеру Постанови №390 та зазначив, що цією постановою  Уряд порушує принцип рівноправності підприємств при наданні аудиторських послуг, відверто лобіюючи інтереси лише аудиторських фірм «великої четвірки» (PWC, DeloitteToucheTohmatsu, Ernst&Young та KPMG). Подібний стан речей можна виправити не лише, використовуючи механізм законодавчої ініціативи, а й шляхом прийняття спеціальних документів, які забезпечать демонополізацію аудиту та його відокремлення від держави.

Учасники круглого столу звернули увагу на антиконкурентні узгоджені дії з боку аудиторських фірм «великої четвірки», підтвердженням чого стали листи одного і того ж змісту, які ці компанії надіслали на адресу Київської міської державної адміністрації з пропозицією встановити подібні критерії для проведення аудиту великих муніципальних підприємств.

На думку учасників круглого столу положення Постанови № 390 в майбутньому можуть бути прийняті за основу і конкурсними комітетами при формуванні тендерних умов з проведення аудиту фінансової звітності інших підприємств, на яких не поширюються положення Постанови. Відповідні дії можуть призвести до зникнення вітчизняного аудиторського ринку та створення монополій декількох компаній в результаті чого втрати понесе і українська економіка в цілому, адже роботу можуть втратити понад вісім тисяч висококваліфікованих спеціалістів. 

На думку Олександра Кірша «Постанова № 390 є лише пробним каменем. Якщо аудитори не зможуть відстояти своїх прав, то наступною жертвою стануть бухгалтери, яким нав’яжуть нестерпні кваліфікаційні вимоги, аби очистити ринок знову під своїх».

На думку Т. Лавренової «не можна знімати відповідальність з АПУ, яка протягом багатьох років не піднімала питання чесної конкуренції, однак теперішні дії Кабміну та профільних міністерств переходять усі дозволені рамки». Тетяна Лавренова відзначила, що серед десятків професійних організацій лише Спілка аудиторів України робить системні кроки,  у той час як інші, по суті, імітують діяльність і не відстоюють прав українського аудиту. Експерт звернулася і до професійних  громадських організацій, зокрема Спілки аудиторів України, аби вони активно долучилися до справи захисту українського аудиту.

В умовах проголошеної Україно політики євроінтеграції не менш важливим питанням залишається імплементація європейських стандартів ведення аудиторської діяльності, що відображені в Директиві 2014/56/ЕС від 16 квітня 2014 р. та Регламенті 537/2014, до вітчизняного законодавства. Володимир Головач, голова правління ПрАТ «АФ «Аналітик», кандидат юридичних наук, заслужений юрист України переконаний, що в Україні мають бути імплементовані норми про фінансову відповідальність аудиторів перед третіми сторонами. Подібні закони діють в США, що убезпечує ринок від викривлень в аудиторських звітах». Тетяна Зацерковна, генеральний директор ТОВ «АФ «СЕЙЯ-КІРШ-АУДИТ», член ради Спілка аудиторів України, навела приклад з банками в Україні, де введена тимчасова адміністрація. В Україні банківські установи зі статутним капіталом більше 200 млн. грн. мають право перевіряти тільки «велика четвірка», однак за останній рік НБУ ввів тимчасову адміністрацію у 56 вітчизняних банків. Тож преференції Уряду в бік «великої четвірки» є як мінімум не зрозумілими. Якщо аудитори «великої четвірки» до цього підтверджували позитивну динаміку фінансової звітності для банків, то вони мають понести відповідальність, зокрема і фінансову перед вкладниками збанкрутілих фінустанов.

Учасники наголосили на основних недоліках чинного законодавства щодо аудиторської діяльності та висловили своє невдоволеннядіяльністю Мінфіну при розробці нового законопроекту про аудиторську діяльність. Зазначено, що з боку Міністерства фінансів відбувається системне та послідовне ігноруванняне лише регулятора аудиторського ринку – Аудиторської палати України, а і аудиторської спільноти в особі Спілки аудиторів України  – найбільшої  громадської організації, яка об’єднує аудиторів України. Особливо обурення викликала діяльність закритої робочої групи з розробки проекту закону про аудиторську діяльність, в роботі якої беруть участь представники аудиторських фірм «великої четвірки», але  до якої не допустили, не зважаючи на неодноразові звернення, ні представників Аудиторської палати, ні представників Спілки аудиторів України.  Наявний приклад на думку учасників круглого столу яскраво ілюструє бажання посадовців  Мінфіну в кулуарному написанні положень нового законопроекту.

Тетяна Зацерковна наголосила, що діючий уряд та Мінфін порушують Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки державні органи зобов’язані залучати громадськість до обговорення законопроектів. «Мінфін ігнорує будь-які звернення Аудиторської палати та, навіть, прострочує встановлений законом про доступ до публічної інформації термін на відповіді».

Результатом заходу стало формування за ініціативи Голови Аудиторської палати України І. Нестеренкаробочої групи, до складу якої увійшли В. Головач (голова групи), І. Нестеренко, Т. Зацерковна,  В. Маранець, Т. Трушкевич.

Робоча група має на меті розробити та впровадити ініціативи із захисту інтересів аудиторів України шляхом звернення до суду з питань порушення чинного законодавства про аудиторську діяльність, до  Міністерства юстиції України, Антимонопольного комітету України, Антикорупційного бюро та ін. Крім того, І. Нестеренко повідомив про продовження Аудиторською палатою України дискусії з державними органами для забезпечення рівних умов учасників ринку аудиторських послуг в Україні.

Інформацію про зазначений захід можна знайти за посиланнями.